ОСОБЛИВОСТІ КОГНІТИВНОГО СТАТУСУ ОБРАЗНОЇ МЕТАФОРИ В НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ

Лілія Шпак, Олена Барабаш, Галина Кузан

Актуальні питання гуманітарних наук

2023

3

66

153-159

Актуальність дослідження полягає у спробі теоретичного аналізу особливості когнітивного статусу образної метафори в науковому дискурсі. Представляючи дослідження метафори в рамках КТМ, варто ще раз підкреслити, що ключовою характеристикою цієї теорій, про що свідчить вже сама її назва, є увага до концептуальних чинників творення метафори. Метою статті є вивчення та аналіз особливостей когнітивного статусу образної метафори в науковому дискурсі. У цьому дослідженні нами було підведено базовий понятійний фундамент, необхідний для обґрунтування гіпотези когнітивного перекладу метафори в поетичному дискурсі. З цією метою ми зробили огляд теорій, спрямованих на вивчення метафори як інструменту людського пізнання – починаючи від теорії інтеракції і завершуючи концептуальною теорією метафори включно з її фреймово-сценарною гілкою, що намітилася у вимірі когнітивно-дискурсивної парадигми. Доведено, що огляд сучасних теоретичних підходів до дослідження метафори в контексті когнітивно налаштованих студій буде неповним, якщо не згадати про перспективи інтеграції в ці студії ідей цілісно організованого пізнавального досвіду, що виявляється на рівні смислових, орієнтаційних та евалюативно-емоційних установок, які мають тенденцію окреслюватися як фрейми і сценарії. Проаналізовано, що ідея фреймів та сценаріїв як цілісних структур знань, обробка змісту яких здійснюється у процесі метафоричного проектування, набула особливої популярності в перших десятиліттях ХХ ст. у зв’язку з становленням фреймовосценарного напрямку, який намітився на стику концептуального та дискурсивного підходів до дослідження метафори. У ході огляду особливий акцент було зроблено на проблемі типології метафори, оскільки від укладання цієї типології залежить ідентифікація фреймово-структурних особливостей метафори, а також когнітивних механізмів її поетичної трансформації, тобто саме тих факторів, які повинні бути враховані у процесі перекладу як відтворення метафори засобами іншої концептосфери та іншої мови. Зроблено висновок, що цінність гіпотези дослідження поетичної метафори полягає у приверненні уваги наукового світу до проблеми преконцептуальних чинників метафорототворення. Не маючи резервів, щоб становити альтернативу КТМ, ця гіпотеза, однак, може бути успішно застосована до випадків аналізу метафори, спрямованої на відтворення емоційного досвіду, тією чи іншою мірою віддаленого від досвіду об’єктивації концептів.

художній дискурс, метафора, концептуальні домени, фрейм, фреймово-сценарний зміст, когнітивістика, концептуальна метафора