До всіх статей
PDF

ОБРАЗНА КОНЦЕПТУАЛЬНА ТА ТВОРЧА МЕТАФОРИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ВІДТВОРЕННЯ В ПОЕЗІЇ ЕМІЛІ ДІКІНСОН

Автор(и)
Лілія Шпак, Олена Барабаш, Ганна Шайнер
Журнал
Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія
Рік видання
2023
Випуск
2
Номер
60
Сторінки
103-106
Анотація
Метою дослідження було простежити у творчості Емілі Дікінсон лінгвістичні звороти, що свідчать про наявність в її епістемологічній моделі концептуальної метафори «світанок – це водяна лілія» тощо, та пояснити витоки та особливості функціонування цієї метафори в когнітивному арсеналі поетеси. Відзначено, що поняття метафори, яке виходить за межі виключно лінгвістичних підходів, усе більше занурюючись у дослідження вимірів концептуалізації людиною навколишнього світу, окреслилося 30–60-х роках ХХ ст. Виникнення цього поняття пов’язане, з одного боку, з іменами А. Ричардса та М. Блека – засновників інтеракційної теорії метафори, – а з другого – з іменами М. Гестера та П. Рикера, що внесли в цю теорію доповнення, пов’язані з інтеграцією семантики в широкий контекст дослідження пізнавальних процесів. Доведено, що однією з ключових ідей, що обґрунтовують КТМ, є ідея ролі метафори у процесах концептуалізації дійсності. Метафора – це інструмент об’єктивації концептів – ось постулат, що виводить розуміння цього феномена на рівень будівельного блоку пізнання. Більша частина концептуальної системи людини структурована за допомогою метафори, – задекларували, окреслюючи цей постулат, Дж. Лакофф та М. Джонсон. Аналіз показав усі переваги комбінування структурного та фреймово-сценарного типів аналізу поетично трансформованої концептуальної метафори. Такий підхід допомагає оцінити структурні характеристики метафори через призму її потенційного сприйняття цільовим читачем, передбачивши міру й особливості залучення в це сприйняття різних видів фреймових диспозицій починаючи від пропозиційно-орієнтаційних і закінчуючи диспозиціями інтенціональності. Для поетично трансформованої конвенційної концептуальної метафори це буде мати наслідком оптимальні рішення на рівні образу-схеми, концептуальних проектувань та додаткових аспектів образності, а для творчих концептуальних метафор – віднайдення оптимального балансу статичних та динамічних характеристик образів, які повинні бути відтворені в перекладі. У роботі було максимально акцентовано динамічні характеристики образів джерела, за рахунок чого переклад як просторової, так і часової метафор набув вигляду цілісного емпіричного гештальту.
Ключові слова
комплексна концептуальна метафора, концептуальні проєктування, імідж-схематична структура, когнітивні механізми, універсальність, варіювання