ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВИВЧЕННЯ МЕТАФОРИ У СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ

Лілія Шпак, Олена Барабаш, Ірина Миськів

Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

2023

3

61

Актуальність дослідження полягає у спробі теоретичного аналізу та практичної апробації основних напрямків вивчення метафори у сучасній лінгвістиці. У статті розкрито основні ідеї, які стосуються когнітивних аспектів дослідження метафори та її перекладу і зроблено теоретичне обґрунтування гіпотези когнітивного перекладу метафори в поетичному дискурсі. Зроблено спробу теоретичного обґрунтування вивчення метафори в лінгвістиці, а також охарактеризувати основні напрями досліджень метафори, здійснених у контексті когнітивно-дискурсивної парадигми, з’ясувати питання когнітивного статусу окремих типів метафори в художньому дискурсі, а відтак питання її типології. Окреслено структурні та фреймово-сценарні характеристики різних типів метафори та з’ясувати диференційні особливості кожного з цих типів. Обґрунтовано необхідність дослідження окреслених характеристик для вироблення комплексного когнітивного підходу до вивчення різних типів метафори в перекладі. Таким чином, в парадигмальному контексті КТМ когнітивний статус образної метафори не є окресленим настільки чітко, як статус конвенційної метафори. Дж. Лакофф, скажімо, на більш ранніх етапах пов’язаних з цією проблемою досліджень (1987) схилявся до думки, що образна метафора «відрізняється від концептуальної», але на дещо пізнішому етапі (1990) недвозначно стверджував, що така метафора все-таки «є концептуальною». Причиною такої зміни трактування аналізованої проблеми, очевидно, була не зовсім чітка випрацюваність в КТМ теоретичного підходу до розкриття поняття концептуальності. Якщо трактувати це поняття як потенціал об’єктивації концептів, то в цьому плані конвенційна метафора може розглядатися як концептуальна, оскільки вона розкриває смисли абстрактного концепту через призму смислів образного – причому в масштабах не обмеженої кількості індивідуально-авторських концептосфер, а концептосфер великих мовних та культурних спільнот, – в той час як образна метафора виглядає як «одноразова» (one-shot), «швидкоплинна» (fleeting), яка має місце на межі зіставлення двох уже сформованих образних концептів і при цьому обмежена в масштабах продукування та сприйняття – тобто як така, що на цю роль предендувати не може.

художній дискурс, метафора, концептуальні домени, фрейм, фреймово-сценарний зміст, когнітивістика, концептуальна метафора