ДО ПИТАННЯ КОГНІТИВНОГО ПЕРЕКЛАДУ МЕТАФОРИ В ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ

Лілія Шпак, Орислава Білик, Оксана Пуга

Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія

2023

2

62

35-38

У статті розглянуто гіпотеза «когнітивного перекладу» концептуальної метафори, яка викликала певний резонанс у когнітивно спрямованих перекладознавчих студіях. Метою дослідження є простежити перспективи дослідження когнітивного перекладу метафори в художньому дискурсі. Розглянути ряд найважливіших наукових розвідок зазначеного напряму. Доведено, що використовуючи цю гіпотезу в якості методологічного знаряддя, багато науковців роблять водночас суттєве уточнення стосовно несучої ідеї, яка б теоретично мала скласти фундамент для такої гіпотези – ідеї еквівалентності. Зроблено висновок, що у процесі вивчення можливостей відтворення концептуальної та концептуальної образної метафори прийнято використовувати два взаємно пов’язані види аналізу: структурний і сценарний. Структурний, зокрема, є диференційованим з урахуванням особливостей кожного з типів: у випадку концептуальної метафори важливо звертати увагу на структуру концептуальних доменів, тобто на структуру образів-схем у їх конфігурації з окремими образами, а також на особливості концептуальних проектувань; у випадку образної концептуальної метафори будемо мати на увазі не лише імідж-структури, але й атрибутивні структури. Що ж до сценарного аналізу, то в його фокус, у свою чергу, потрапляє субдоменний фреймово-сценарний зміст метафори, організований сукупністю смислових, орієнтаційних, атрибутивно-пропозиційних, евалюативних та емоційних установок у поєднанні з комплексом сценарних вірувань. Також зроблено висновок, що під час виконання аналізу відтворення метафори за потребою необхідно враховувати концептуальні чинники, але й, якщо це релевантно, висувати припущення стосовно преконцептуальних чинників творення тієї чи іншої метафори. Підтверджено, що якщо з позицій динамічної еквівалентності певний елемент тексту розглядається як «послання», яке повинно бути представленим так, щоб читач перекладного тексту сприйняв його в тій же повноті, а відтак виніс ту саму оцінку стосовно сприйнятої інформації, що й читач оригіналу, то ця теза не лише простежується, але й отримує ширшу парадигмальну конкретизацію.

комплексна концептуальна метафора, концептуальні проєктування, імідж-схематична структура, когнітивні механізми, універсальність, варіювання, переклад метафори